Молодіжна Громадська Організація "Ідейна варта"

Контактний центр +38 (044) 232 16 74

ideyna.warta@gmail.com

свідоцтво про державну реєстрацію 0165-2009 Г.О.

Лишити повідомлення

«  Серпень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Меню сайту
Новини unian.net
Інформери

Курс Валют Информер
Украинских гривен Украинская гривна - валюта Украины
(EUR)//-//
(USD)//-//

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2011 » Серпень » 29 » ЗАСТОСУВАННЯ РАДЯНСЬКИМИ СПЕЦСЛУЖБАМИ ДОПОМІЖНИХ ЗАСОБІВ У БОРОТЬБІ З ПІДПІЛЛЯМ ОУН(б) і УПА
10:32
ЗАСТОСУВАННЯ РАДЯНСЬКИМИ СПЕЦСЛУЖБАМИ ДОПОМІЖНИХ ЗАСОБІВ У БОРОТЬБІ З ПІДПІЛЛЯМ ОУН(б) і УПА

ВСТУП


Протистояння між органами НКВС-НКДБ-МДБ-МВС-КДБ Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) та підпілля Організації українських націоналістів бандерівського спрямування - ОУН(б) і Української повстанської армії - УПА, яке тривало в період з 1944 по 1955 рр., відрізнялося особливою жорстокістю. Для боротьби проти українського визвольного руху чекісти застосовували не лише зброю, але й хитрість та підступність, використовуючи найновіші досягнення техніки. В міру своїх можливостей тим самим їм відповідали і українські підпільники.

У нашій публікації ми спробуємо прослідкувати використання чекістами найбільш показових допоміжних засобів проти українського визвольного руху.

Під допоміжними засобами ми маємо на увазі:

  • розшукових собак,

  • отруйні речовини,

  • міни та бомби,

  • радіосингналізаційну техніку,

  • розвідку з літаків тощо.

На сьогодні тема застосування чекістами допоміжних засобів в боротьбі з підпіллям є маловивченою, хоча про неї згадували у своїх працях Д. Вєдєнєєв, В. Сергійчук, А. Русначенко та інші відомі дослідники ОУН(б) і УПА. Окремі документи, які містять інформацію з цієї теми, опубліковані у виданні «Літопис УПА» та інших збірниках документів.

Наша розвідка не претендує на вичерпний аналіз цієї теми. Думається, у майбутньому, коли будуть опубліковані матеріали радянських спецслужб, цим зможуть зайнятись інші дослідники. Метою цієї публікації є проаналізувати показові випадки застосування органами держбезпеки УРСР допоміжних засобів в боротьбі з підпіллям ОУН(б) і УПА.

Актуальність праці зумовлена необхідністю всебічного вивчення українського визвольного руху та використанням у ній досі маловідомих дослідникам архівних документів українського підпілля та органів державної безпеки УРСР, які зберігаються у фондах Галузевого державного архіву (ГДА) СБ України.


ВИКОРИСТАННЯ СЛУЖБОВИХ СОБАК


Одним із успішних спеціальних методів, які використовували органи МДБ УРСР в боротьбі проти підпілля ОУН(б) і УПА, було застосування службово-розшукових собак.

Слід відзначити, що практика використання собак з розшуковою метою має досить таки тривалу історію. Протягом кількох останніх століть розшукові собаки використовувалися поліцією багатьох європейських країн. Досить згадати навіть оповідання про Шерлока Холмса, події Першої світової війни, використання собак в німецькій армії у 1939-1945 рр. тощо.

Радянські спецслужби взяли до уваги світовий досвід. Цікаві результати його застосування викладені у довідці з успішного використання службово-розшукових собак проти підпілля ОУН(б) і УПА за січень-квітень 1949 р., підписаній заступником міністра МДБ УРСР Поперекою.

У довідці відзначалося, що службово-розшукові собаки надавали значну допомогу у проведенні чекістсько-військових операцій з розшуку та ліквідації підпільників ОУН(б) і УПА. Собак тренували спеціально вишколені військовослужбовці-інструктори, які відповідали за їх безпосереднє використання в бойових умовах. Під час розшукових операцій інструкторів з собаками використовували для виявлення бункерів та слідів підпільників.

Знаючи про це, підпілля ОУН(б) видало спеціальну інструкцію про те, як уникати переслідування собак. У разі збройної сутички підпільники в першу чергу намагалися вбити службово-розшукову собаку або її інструктора. Солдати внутрішніх військ МДБ, які брали участь в операціях, дбали про охорону службово-розшукових собак та їх інструкторів, намагалися прикривати їх вогнем.

Станом на 1 травня 1949 р. за штатом в частинах військ МДБ Українського округу необхідно було утримувати 507 службово-розшукових собак. Реально ж на той час на території Західних областей України використовувалося 444 службово-розшукові собаки, в тому числі в областях:

Львівській – 91,

Дрогобицькій – 63,

Тернопільській – 69,

Рівненській – 68,

Станіславській – 119,

Волинській – 341.

За час з 1 січня по 1 травня 1949 р. в результаті застосування службово-розшукових собак органами МДБ було знешкоджено 52 підпільники ОУН(б), з яких 7 було захоплено живими, 22 – вбито, 23 – затримано.

У довідці наводяться найбільш характерні випадки вдалого застосування співробітниками МДБ УРСР та військовослужбовцями внутрішніх військ (ВВ) МДБ УРСР службово-розшукових собак під час проведення чекістсько-військових операцій з ліквідації підпільників ОУН(б) і УПА:

Приклад № 1. 1 березня 1949 р. військова група 2 стрілецького батальйону (СБ) 91 стрілецького полку (СП) з інструктором служби собак молодшим сержантом Мельниковим та розшуковою собакою «Дінка» проводила операцію з розшуку підпільників ОУН(б) у лісовому масиві Старо-Самбірського району Дрогобицької (нині - Львівської) області.

О 9.30 ранку інструктор служби собак 4 стрілецької роти (СР) молодший сержант Мельников, йдучи попереду прочісуючої групи, пустив собаку «Дінку» на обшук місцевості. В результаті ретельного пошуку собака виявила криївку, в якій знаходилося 11 підпільників. На пропозицію здаватися живими підпільники відкрили сильний вогонь з автоматичної зброї, зав’язалася перестрілка. Під час бою 10 учасників ОУН(б) були вбиті, а один захоплений живим.

Таким чином, внаслідок умілого використання молодшим сержантом Мельниковим розшукової собаки «Дінка» чекістами було повністю знищено надрайонний провід ОУН(б).2

Приклад № 2. 11 січня 1949 р. в м. Ковель Волинської області невідомий вбив співробітника районного відділу МДБ. Через три години на місце події з нарядом 7 стрілецької роти (СР) 277 СП прибув інструктор служби собак сержант Бадалаєв з розшуковою собакою «Мальва». Він пустив собаку на обшук місцевості, в результаті чого вона взяла слід і, пройшовши по ньому у важких умовах по місту близько кілометра, привела наряд до одного з будинків, в якому були захоплені живими два учасники теракту.3

Приклад № 3. 23 січня 1949 р. в районному центрі Великі Мости Львівської області нарядом 88 СП були виявлені розкидані листівки. Інструктор служби собак молодший сержант Шишков пустив на обшук місцевості службову собаку «Рекс», яка виявила слід і пройшовши у важких умовах по місту понад 3 кілометри привела наряд в будинок місцевого мешканця Цупа, на якого накинулась.

Цупа та двоє невідомих осіб, які знаходилися в його будинку, були затримані і виявились керівниками місцевої ланки ОУН(б). На допитах вони розповіли про свою діяльність та структуру організації, в результаті чого у Велико-Мостівському районі було виявлено та знешкоджено молодіжну ланку ОУН(б) в кількості 11 осіб.4

Приклад № 4. 27 лютого 1949 р. в 23.00 пошукова група 6 СР 332 СП при підході до села Юсептичі5 Стрийського району Дрогобицької (нині - Львівської) області була обстріляна з засади, в результаті чого загинув рядовий з складу пошукової групи, були поранені рядовий військ МВС та дільничний міліціонер, які знаходилися з складом наряду. Учасникам нападу вдалося безперешкодно втекти.

На місце події виїхав командир 6 СР 332 СП з групою солдатів, інструктором служби собак молодшим сержантом Коноваловим та розшуковою собакою «Джой».

Пущена на обшук місцевості собака виявила три сліди, які йшли у різних напрямках. Коновалов пустив собаку по одному з цих слідів. Опрацьовуючи його, собака пройшла полем 4 кілометри і привела наряд на хутір Піддембіна6 Стрийського району в будинок місцевого мешканця Плахта і в підвалі будинку виявила сховище. У ньому при вчиненні збройного спротиву було вбито три підпільники ОУН(б).7

Приклад № 5. 2 квітня 1949 р. в 2.00 ночі в с. Дудинь Підкаміньського району Львівської області на вулиці було вбито два дільничних міліціонери, які патрулювали в селі спільно з бійцями місцевої групи охорони громадського порядку. Вночі 2 квітня 1949 р. на місце події прибула військова група 88 СП з інструктором служби собак молодшим сержантом Медвідь і розшуковою собакою «Ардон».

Під час обшуку місцевості в районі події собака привела наряд до приміщення групи охорони громадського порядку. Там шляхом подальшого вивчення сліду собака відібрала 7 бійців. При ретельному обшуку у декого з них було виявлено дрібні сліди крові на одязі, а підібрані на місці вбивства стріляні гільзи виявилися ідентичними з партією патронів, яку використовували бійці групи охорони громадського порядку. Згодом слідством було підтверджено їх участь у цьому терористичному акті.8

Приклад № 6. 8 січня 1949 р. пошукова група 5 СР 446 СП проводила розшук підпільників ОУН(б) в с. Ульбарів Дубнівського району Рівненської області. На околиці села група побачила невідомого чоловіка, який помітивши солдатів - почав тікати і потім зник.

Для переслідування та затримання невідомого інструктор служби собак молодший сержант Усименко пустив розшукову собаку «Джек». Остання, опрацювавши слід, привела наряд до одного з будинків цього ж села, на даху якого був виявлений та захоплений підпільник ОУН(б), який перед тим втік від наряду.9

Приклад № 7. 2 квітня 1949 р. пошукова група 86 СП з інструктором служби собак молодшим сержантом Успенським та розшуковою собакою «Рекс», проводячи пошук, виявила в одному з будинків мешканця села Трибухівці Бучацького району Тернопільської області трьох підпільників ОУН(б) та зав’язала з ними перестрілку. В результаті бою два підпільники ОУН(б) були вбиті, а третій – поранений в руку – утік. Пущена на його переслідування собака «Рекс» пробігла близько одного кілометра, догнала підпільника та повалила його на землю. Підпільник не розгубився та вчинив збройний спротив, однак був вбитий солдатами наряду, які наздогнали його. Він виявився керівником місцевої боївки ОУН(б).10

Приклад № 8. 2 квітня 1949 р. в 22.00 чекістсько-військова група 331 СП з інструктором служби собак молодшим сержантом Волоховим та розшуковою собакою «Джульбарс» зіштовхнулась з трьома підпільниками ОУН(б). В перестрілці два підпільники були вбиті, а третій утік.

Пущена на розшук підпільника собака «Джульбарс» взяла слід, і опрацювавши його на протязі трьох кілометрів, наздогнала та допомогла затримати втікача.11

Приклад № 9. 3 квітня 1949 р. в 11.00 чекістсько-військова група 2 СБ 331 СП з інструктором собак молодшим сержантом Новиковим та розшуковою собакою «Джульбарс» проводила розшук підпільників ОУН(б) в с. Соколівка Косівського району Станіславської області. Під час операції собака виявила підозрілий слід. Опрацьовуючи його на протязі п’яти кілометрів, собака «Джульбарс» вивела групу в ліс, де був захоплений один озброєний підпільник.12

Приклад № 10. 4 квітня 1949 р. розшукова собака «Артур», яка перебувала в складі чекістсько-військової групи 8 СР 83 СП з інструктором собак рядовим Леонтьєвим, під час обшуку будинку одного місцевого мешканця в селі Горпин Новомилятинського району Львівської області кинулася з гавкотом на дах. Під час огляду даху будинку бійцями групи було виявлено та вбито два підпільники ОУН(б).13

В кінці довідки Поперека відзначив, що МДБ УРСР та штабом військ МДБ Українського округу проводилися заходи, спрямовані на забезпечення більш широкого використання службово-розшукових собак під час проведення чекістсько-військових операцій з розшуку підпільників ОУН(б) і УПА. Копія цієї довідки навіть була направлена в Центральний комітет КП(б)У.14

Підпілля ОУН(б) і УПА добре знало про активне використання розшукових собак чекістами, тому застосовувало проти них свої заходи безпеки. Зокрема, щоб збити собаку зі сліду, підпільники посипали сліди перцем, змащували підошви взуття бензином, ацетоном та іншими сильнодіючими засобами. У разі безпосереднього зіткнення з чекістськими групами, які використовували розшукових собак, підпільники вбивали їх. Завдяки цим заходам безпеки доволі часто використання розшукових собак не приносило успіху чекістам.


КОМБІНАЦІЇ З ПРИМАНКАМИ


Комбінації з приманками – це особливий вид діяльності МДБ УРСР з метою розгрому підпілля ОУН(б) і УПА. Для виводу підпілля на збройні сутички співробітники МДБ УРСР готували приманки – наприклад, цінний вантаж начебто без охорони, або імітували малочисельні військові групи з метою спровокувати напад на них учасників ОУН(б) та їх знищення з засідки.

Лише за час з 1 грудня 1945 р. по 15 січня 1946 р. районними відділами НКДБ по Львівській області було проведено 175 комбінацій з приманками. З них 44 виявилися успішними. а 131 – безрезультатними.15

Суть комбінацій з приманками добре видно із наступних прикладів:

Приклад № 1. 4 грудня 1945 р. в селі Юшкевичі Глинянського район Львівської області була направлена група працівників районного комітету КП(б)У та районного відділу НКВС, які залишилися там ночувати. Співробітники райвідділу НКДБ, знаючи, що підпільники ОУН(б) або УПА спробують здійснити напад на цю групу, поблизу будинку, де вона ночувала, заклали велику засідку.

Вночі до будинку підійшли 4 озброєних підпільника ОУН(б). В результаті дій засідки всі вони були захоплені живими, а один з них поранений.16

Приклад № 2. 5 грудня 1945 р. група бійців внутрішніх військ НКВС на чолі з оперуповноваженим Жовківського райвідділу НКВС Кольбашним в лісі біля хутора Під-Бучком помітила кілька корів, які паслися під наглядом двох чоловіків, які під час перевірки виявилися ухиляючимися від служби в Червоній армії та були затримані.

Старший оперативної групи, знаючи потребу підпілля у продуктах, вирішив використати корів, як приманку для підпільників ОУН(б), та гнати їх попереду себе. При цьому, очевидно, чекісти вжили заходів, щоб виглядати схожими на місцевим мешканців і не виділятися своїм зовнішнім виглядом.

Невдовзі назустріч стаду корів з глибини лісу вийшов невідомий чоловік, який був затриманий нарядом і виявився ухиляючимся від служби в Червоній армії.

Під час подальшого слідування оперативної групи до стада корів вийшов один озброєний підпільник ОУН(б), який прийняв оперативну групу за місцевих мешканців. Коли він переконався у своїй помилці і спробував втекти, то був вбитий. Вбитий виявився Василем Пелехом – «Воробцем». У нього було вилучено 1 гвинтівку та 60 набоїв.17

Приклад № 3. Бродівський районний відділ НКВС отримав дані про те, що на околицю лісу біля села Монастирек іноді проходять підпільники ОУН(б).

Зважаючи на це, співробітники Бродівського райвідділу НКВС заклали неподалік засідку, а в якості приманки на околиці лісу були залишені два осідланих коня.

Через кілька годин з лісу вийшов один озброєний підпільник ОУН(б), який помітив коней, що паслися неподалік та зробив два постріли з гвинтівки у повітря з метою перевірити, чи немає нікого неподалік.

Слідом за цим з лісу вийшов ще один підпільник ОУН(б), після чого обидва пішли до коней з метою забрати їх.

Бійцями засідки обидва підпільники були затримані живими і виявились учасниками боївки «Малинового».18

Поруч із успішними комбінаціями з приманками, вистачало і невдалих, інформація про які також збереглася у архівних документах МДБ УРСР.

Приклад № 1. В ніч на 9 грудня 1945 р. Львівський райвідділом НКВС під час проведення операції було виявлено схованку та вбито 2 підпільника. Маючи на увазі те, що підпільники обов’язково повернуться до бункеру щоб забрати і поховати загиблих, чекісти вирішили трупи не чіпати і не ховати, а поруч з криївкою залишити добре озброєну засідку.

Однак протягом 2 днів до бункера ніхто не приходив і операція з приманкою позитивних результатів чекістам не принесла.19

Приклад № 2. Куликовським райвідділом НКВС Львівської області була отримана інформація про те, що в ніч з 5 на 6 грудня 1945 р. в с. Блищеводи повинні прийти 7 підпільників ОУН(б).

У зв’язку з цим, у село Блищеводи був направлений та залишився там на ніч працівник районного комітету КП(б)У під прикриттям виставленої засади підрозділу внутрішніх військ НКВС.

Однак командир бригади внутрішній військ НКВС, не поставивши до відома начальника райвідділу НКВС, наказав своїм бійцям знятися з засади та послав їх на іншу операцію, що і було виконано. Разом з бійцями з села пішов і працівник райкому КП(б)У.

Між тим, в цю ніч в село приходили підпільники ОУН(б) і зранку безперешкодно повернулися до лісу.20

Приклад № 3. Навесні 1950 р. чекістсько-військова група Межирічського райвідділу МДБ Рівненської області в одному з сіл заклала конспіративну засідку для захоплення або знищення боївки керівника районного проводу ОУН(б) «Славка», який, за наявними у чекістів даними, повинен був прийти у село до своїх довірених осіб.

Однак засідка в перший же день була розшифрована перед місцевим населенням, бо солдати голосно розмовляли між собою.

Начальник райвідділу МДБ майор Успенко, який очолював засідку, десять днів просидів з своїми бійцями в будинку, поки на дверях хтось із підпільників або їх прихильників не наклеїв записку такого змісту: «Група МДБ, не сидіть даремно, ми все рівно не прийдемо»21.

Таким чином, варто підсумувати, що комбінації з приманками не завжди приносили успіх чекістам. Були як успішні, так і невдалі випадки їх застосування. До того ж методи радянських спецслужб невдовзі стали добре відомі місцевому населенню. Служба безпеки ОУН(б) і УПА вимагала від підпільників максимальної уважності та спостережливості, щоб не клюнути на приманки, підготовані чекістами.


1 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 60.

2 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 61.

3 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 61.

4 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 62.

5 Так в тексті. Можливо це село Йосиповичі.

6 Так в тексті.

7 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 62.

8 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 63.

9 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 63.

10 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 63-64.

11 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 64.

12 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 64.

13 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 65.

14 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 65.

15 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 25.

16 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 25-26.

17 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 26.

18 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 27.

19 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 27-28.

20 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 28.

21 ГДА СБ України. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 90. – Арк. 277.

Категорія: Історичні дослідження | Переглядів: 461 | Додав: s_admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
МГО "Ідейна варта" 2019


   

Ідея проекту - С. Дяченко

Дизайн і адміністрування сайу - IT-департамент МГО