Молодіжна Громадська Організація "Ідейна варта"

Контактний центр +38 (044) 232 16 74

ideyna.warta@gmail.com

свідоцтво про державну реєстрацію 0165-2009 Г.О.

Лишити повідомлення

«  Серпень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Меню сайту
Новини unian.net
Інформери

Курс Валют Информер
Украинских гривен Украинская гривна - валюта Украины
(EUR)//-//
(USD)//-//

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2011 » Серпень » 29 » До 70 річчя загибелі Теодора Федечка, керівника Бережанської округи і члена Крайової екзекутиви ОУН
10:24
До 70 річчя загибелі Теодора Федечка, керівника Бережанської округи і члена Крайової екзекутиви ОУН

Теодор Федечко народився у 1912 р. в с. Бишки Козівського району Тернопільської області в родині Миколи та Яреми Федечків.

З юнацьких років він брав активну участь в діяльності українського «Пласту», відвідував «Просвіту», уважно стежив за українським громадсько-політичним життям в тогочасній Польській державі. В 1931 р. закінчив Бережанську гімназію, після чого вступив на навчання на юридичний факультет львівського університету, де вчився у 1932-1935 рр. У 1936-1937 рр. закінчив однорічні торгівельні кооперативні курси у Львові.

Паралельно з навчанням Т. Федечко брав активну участь у легальних українських організаціях, а в 1932 р. став членом Організації українських націоналістів (ОУН). Він виконував функції кур’єра між крайовою екзекутивою та Бережанським округом ОУН. Тоді ж він набув досвіду підпільної роботи, виконуючи важливі завдання керівництва ОУН: передавав підпільні листи і літературу, брав участь в організації та проведення вишколів з молоддю.

Після масових арештів членів ОУН польською поліцією в 1934-1936 рр. чимало керівних посад в організації залишились вакантними. Зважаючи на це, їх займали молоді підпільники. З другої половини 1937 р. Т. Федечко був призначений провідником Бережанської округи ОУН, однієї з найбільш потужних організаційних ланок підпілля. На цій посаді він перебував до лютого 1939 р., організовуючи роботу підпілля на Бережанщині. Серед підпільників його знали під псевдонімом «Ярема».

Однак уникнути арешту йому не вдалося. В лютому 1939 р. Т. Федечко був затриманий польською поліцією і відправлений у концтабір у м. Береза Картузька (тепер на території Білорусі), де перебував в ув’язненні до початку німецько-польської війни. В таборі утримувалися не лише підпільники ОУН, але й інші особи, яких затримували за антипольську діяльність. Основною метою поляків було ізолювати «неблагонадійних», щоб не допустити поширення антипольських настроїв в суспільстві. З часу створення в 1934 р., у Березі Картузькій побувало чимало українських політичних в’язнів.

У вересні 1939 р. Т. Федечку вдалося звільнитися з ув’язнення і він, як і багато інших українських політв’язнів, виїхав у німецьку зону окупації Польщі, в м. Краків, де тоді базувався Провід ОУН. Там його було включено до складу крайової екзекутиви ОУН. Він виконував обов’язки референта колишніх політичних в’язнів, дбаючи про їх розміщення та працевлаштування. Саме тоді він став наближеним до керівництва Проводу ОУН.

9-10 лютого 1940 р. Т. Федечко брав участь у нарадах керівництва ОУН, де було вирішено активізувати діяльність підпілля ОУН в УРСР. Невдовзі він отримав завдання нелегально перейти кордон в УРСР і повернутись до керівництва Бережанською округою ОУН.

25 березня 1940 р. Т. Федечко перейшов кордон до УРСР і прибув до Львова. Однак, про його появу в місті (ймовірно, через своїх багато чисельних інформаторів) дізналися органи НКВС. 30 березня 1940 р. Т. Федечко був заарештований, проходив через слідство у тюрмі НКВС «на Лонцького». 29 жовтня 1940 р. Т. Федечко був засуджений до вищої міри покарання. Вирок було виконано 10 лютого 1941 р.

Підсумовуючи діяльність Т. Федечка варто зазначити, що він багато зробив для розбудови організаційної мережі спочатку Бережанського округу ОУН, а потім і всього підпілля в Галичині. Йому довелося пройти як через польську, так і через радянську тюрму. Це свідчить, що тодішні радянська та польська держави аж ніяк не були зацікавлені у відновленні незалежності України. Саме тому каральні органи цих держав придушували всі державницькі намагання українців. Проте смерть Т. Федечка, як і смерть багатьох інших борців за незалежність України в 1930-1940-х рр., засвідчила, що реалізація цієї ідеї цілком можлива, доки за неї є кому боротися. Справу, за яку боровся Т. Федечко продовжили наступні покоління українців, в результаті чого в 1991 р. державність України була відновлена.


Література про Т. Федечка та його діяльність ОУН в 1930-1941 рр.


Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920-1939 роки. Видання третє, доповнене / Відп. ред. В. Мороз. – К., «Українська видавнича спілка», 2007. – 1006 с. (на с. 830 біографічна довідка про Т. Федечка).

Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів (1929-1941 рр.). – К.: Б. в., 1998. – 201 с. (добре показано основні напрямки діяльності підпілля).

Деревінський В. Деякі аспекти ідейних засад ОУН 1920–1930-х рр. // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів: Видавництво «Мс», 2006. – Збірник 6. – С. 83-94.

Шумський І. Ідея української державності в молодіжному русі на західноукраїнських землях у міжвоєнну добу (1930-1939 рр.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. – Вип. 7, серія історія. Збірник наукових праць. – Тернопіль, 1998. – С. 78-89.

Посівнич М.Р. Ставлення ОУН до Польщі у міжвоєнний період // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху. – Львів, 2003. – Збірник 2. – С. 39-52.

Посівнич М.Р. Форми та методи агітаційно-пропагандистської діяльності ОУН у 1929—1939 рр. // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 2007. – Збірник 9. – С. 61-78.

Книш З. Перед походом на Схід: спогади і матеріали до діяння Організації Українських націоналістів у 1939-1941 роках. – Торонто: Срібна сурма, Б. р.. – Ч. 1. – 188 с.


Цікавий сайт про Березу Картузьку (історія табору, дослідження про нього, старі та нові фотографії і т.п.).

http://berezakartuska.livejournal.com/


Аналіз чисельності і складу в’язнів Берези Картузької:

http://berezakartuska.livejournal.com/28407.html#cutid1









Категорія: Історичні дослідження | Переглядів: 301 | Додав: s_admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
МГО "Ідейна варта" 2017


   

Ідея проекту - С. Дяченко

Дизайн і адміністрування сайу - IT-департамент МГО