Сьогодні ми знову опинилися біля витоків державотворення. Ціною людського життя ми вкотре були вимушені доводити власну позицію та відстоювати істинну незалежність, за яку гинули цілі покоління із вірою у нас - що ми продовжимо шлях розбудови дійсно демократичної держави і займемо гідне місце у європейській спільноті, та не втратимо при цьому самоідентичності і залишимось єдиними і неподільними. І непохитними у своїх устремліннях.

"Украинцы, простите нас. Мы здесь ни при чем" - лунає на площі в Москві. Людей заштовхують у міліцейські автобуси. Проте і там ми встигли пробудити свідомість. Вказати, що замість адаптації і пристосовування до реалій є інший шлях - шлях докорінної зміни системи і перегляду цінностей. Свобода, неначе епідемія, може розповсюдитись і на територію сусідньої держави. Ось, чого бояться тамтешні керманичі. Що люди зможуть згуртуватися і дати рішучу відсіч брехні і недолугій політичній лінії.

В нас є ще один шанс. Зібрати всю силу і всю мужність і діяти. І лише тоді ми зможемо пишатися вистражданою болем і кров'ю незалежністю. У новій країні, де всі ми відчуємо: ми - частка українського народу, яка має права і обов'язки і здатна захищати власні інтереси зберігаючи автономію від проявів інформаційної агресії і військового втручання у внутрішні справи. Ми змусили інших повірити в нас. Відтепер в очах спільноти ми постаємо як якісно новий, самостійний гравець. Відповідальність за збереження такого порядку лежить на кожному з нас. Сьогодні у зоні проведення АТО гинуть найкращі, порушуючи повсякчас принципи природнього відбору - сильні дають можливість вижити слабшим. Дають шанс змінитися - слабшим. Проте замість реальних змін ми фіксуємо чималу кількість порушень. Відтепер наш колектив переходить до систематичної роботи. Нами підготовлено декілька законопроектів, зокрема  - "Про політичну відповідальність", ми долучаємось до незалежного аудиту використання коштів державного бюджету та до моніторингу декларацій чиновників задля виявлення невідповідностей і вжиття заходів правового характеру. Очищення влади і державних структур насправді ще тільки починається.

Резюмуючи: ми - на початку шляху, і маємо з гідністю пройти його до кінця. 

Сергій Дяченко, голова правління